програш
ПРО́ГРАШ, у, ч.
1. Утрата чого-небудь у процесі невдалої гри або розігрування чого-небудь.
Щуплий лейтенант в розстебнутім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути свій програш (А. Головко);
Дивлячись на програші та виграші інших, хлопець поступово проймався дивною, непояснимою певністю, що йому повезе (О. Гончар);
Спогад про програш різонув, як ножем. Нащо, нащо він згодився грати?! (З. Тулуб).
2. Те, що втрачене внаслідок невдалої гри або розігрування чого-небудь.
Програш треба сплачувати чесно.
3. Невдача, поразка в чому-небудь.
Було помітно, що програш Іванові неприємний (А. Головко);
Ненавиділа вона розмови Кошарного. Той говорив тільки про футбол. Хто виграє, хто програє... Для нього все життя – це тільки виграші й програші (П. Загребельний);
Програш бою;
Програш змагання.
4. перен. Невигода, утрата.
Бути в програші;
Програш часу.
Словник української мови (СУМ-20)