програш
ПРО́ГРАШ, у, ч.
1. Утрата чого-небудь у процесі невдалої гри або розігрування чого-небудь.
Щуплий лейтенант в розстебнутім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути свій програш (А. Головко);
Дивлячись на програші та виграші інших, хлопець поступово проймався дивною, непояснимою певністю, що йому повезе (О. Гончар);
Спогад про програш різонув, як ножем. Нащо, нащо він згодився грати?! (З. Тулуб).
2. Те, що втрачене внаслідок невдалої гри або розігрування чого-небудь.
Програш треба сплачувати чесно.
3. Невдача, поразка в чому-небудь.
Було помітно, що програш Іванові неприємний (А. Головко);
Ненавиділа вона розмови Кошарного. Той говорив тільки про футбол. Хто виграє, хто програє... Для нього все життя – це тільки виграші й програші (П. Загребельний);
Програш бою;
Програш змагання.
4. перен. Невигода, утрата.
Бути в програші;
Програш часу.
Значення в інших словниках
- програш — про́граш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- програш — як ім. програна; П. невдача, поразка; (часу) втрата. Словник синонімів Караванського
- програш — див. невдача Словник синонімів Вусика
- програш — -у, ч. 1》 Втрата чого-небудь у процесі невдалої гри або розігрування чого-небудь. 2》 Те, що втрачене внаслідок невдалої гри або розігрування чого-небудь. 3》 Невдача, поразка у чому-небудь. Програш бою. Програш змагання. 4》 перен. Невигода, втрата. Бути в програші. Програш часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- програш — Програ Словник чужослів Павло Штепа
- програш — ЗБИ́ТОК перев. мн. (матеріальна втрата), УТРА́ТА (ВТРА́ТА) мн., НА́КЛА́Д розм.; ПРО́ГРАШ (перев. внаслідок азартної гри). Дорожив (Кіндрат) власним добром, не допускав збитків (О. Словник синонімів української мови
- програш — ПРО́ГРАШ, у, ч. 1. Втрата чого-небудь у процесі невдалої гри або розігрування чого-небудь. Щуплий лейтенант в розстебнутім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути свій програш (Головко, Літа.. Словник української мови в 11 томах