програш

ЗБИ́ТОК перев. мн. (матеріальна втрата), УТРА́ТА (ВТРА́ТА) мн., НА́КЛА́Д розм.; ПРО́ГРАШ (перев. внаслідок азартної гри). Дорожив (Кіндрат) власним добром, не допускав збитків (О. Ковінька); Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати (Панас Мирний); — За ширинського князя рід його та й сам хан дадуть великий викуп. Ми з тобою в цім ділі лишимося не в накладі. За такі гроші можна придбати добру маєтність (Н. Рибак). — Пор. 1. шко́да.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. програш — про́граш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. програш — як ім. програна; П. невдача, поразка; (часу) втрата. Словник синонімів Караванського
  3. програш — див. невдача Словник синонімів Вусика
  4. програш — -у, ч. 1》 Втрата чого-небудь у процесі невдалої гри або розігрування чого-небудь. 2》 Те, що втрачене внаслідок невдалої гри або розігрування чого-небудь. 3》 Невдача, поразка у чому-небудь. Програш бою. Програш змагання. 4》 перен. Невигода, втрата. Бути в програші. Програш часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. програш — Програ Словник чужослів Павло Штепа
  6. програш — ПРО́ГРАШ, у, ч. 1. Утрата чого-небудь у процесі невдалої гри або розігрування чого-небудь. Щуплий лейтенант в розстебнутім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути свій програш (А. Словник української мови у 20 томах
  7. програш — ПРО́ГРАШ, у, ч. 1. Втрата чого-небудь у процесі невдалої гри або розігрування чого-небудь. Щуплий лейтенант в розстебнутім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути свій програш (Головко, Літа.. Словник української мови в 11 томах