прогресувати

ПРОГРЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Переходити на вищий ступінь розвитку; іти по шляху прогресу; протилежне регресувати.

Але факт! Існує світ, Навіть прогресує... (С. Воскрекасенко);

// Робити успіхи в чому-небудь, удосконалюватися.

2. Поступово зростати, збільшуватися, посилюватися.

Ще в дитинстві Леся Українка захворіла на туберкульоз, який з кожним роком прогресував (з навч. літ.);

У собак сильних типів .. тривале харчове подразнення незмінно викликає значне підвищення кров'яного тиску, яке прогресує під час досліду (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. прогресувати — прогресува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прогресувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Переходити на вищий ступінь розвитку; іти шляхом прогресу; прот. регресувати. || Робити успіхи в чому-небудь, удосконалюватися. 2》 Поступово зростати, збільшуватися, посилюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогресувати — Поступати, поступити, попоступати, досягати, досягти, подосягати, осягати, осягти, поосягати, поліпшувати, поліпшити, поліпшуватися, поліпшитися, розвиватися, розвинутися, порозвиватися, рости, зростати, зрости, позростати  Словник чужослів Павло Штепа
4. прогресувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (доходити вищого ступеня вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ, ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ, СИЛЬНІ́ШАТИ, ПРОГРЕСУВА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
5. прогресувати — ПРОГРЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Переходити на вищий ступінь розвитку; іти по шляху прогресу; протилежне регресувати. Але факт! Існує світ, Навіть прогресує… (Воскр., З перцем!, 1957, 195); // Робити успіхи в чому-небудь, удосконалюватися.  Словник української мови в 11 томах