прогресувати

ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (доходити вищого ступеня вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ, ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ, СИЛЬНІ́ШАТИ, ПРОГРЕСУВА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. — Док.: збі́льшитися, поси́литися, підси́литися, нарости́, посильні́шати, прибу́ти, побі́льшитися, прибі́льшитися, приба́витися. Гул все збільшувався, насип починав стиха вібрувати (П. Колесник); Приємний, м'якого тембру голос переливався, воркотів, як струмок, то затихаючи, то посилюючись (С. Добровольський); Неподалеку щось ліниво обізвалось, потім той звук почав наростати, поширюватись (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. прогресувати — прогресува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прогресувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Переходити на вищий ступінь розвитку; іти шляхом прогресу; прот. регресувати. || Робити успіхи в чому-небудь, удосконалюватися. 2》 Поступово зростати, збільшуватися, посилюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогресувати — Поступати, поступити, попоступати, досягати, досягти, подосягати, осягати, осягти, поосягати, поліпшувати, поліпшити, поліпшуватися, поліпшитися, розвиватися, розвинутися, порозвиватися, рости, зростати, зрости, позростати  Словник чужослів Павло Штепа
4. прогресувати — ПРОГРЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Переходити на вищий ступінь розвитку; іти по шляху прогресу; протилежне регресувати. Але факт! Існує світ, Навіть прогресує... (С. Воскрекасенко); // Робити успіхи в чому-небудь, удосконалюватися.  Словник української мови у 20 томах
5. прогресувати — ПРОГРЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Переходити на вищий ступінь розвитку; іти по шляху прогресу; протилежне регресувати. Але факт! Існує світ, Навіть прогресує… (Воскр., З перцем!, 1957, 195); // Робити успіхи в чому-небудь, удосконалюватися.  Словник української мови в 11 томах