прогризатися
ПРОГРИЗА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОГРИ́ЗТИСЯ, зу́ся, зе́шся; мин. ч. прогри́зся, гри́злася, лося; док.
1. розм. Проникати крізь що-небудь, утворюючи зубами діру, отвір і т. ін., проточуватися крізь що-небудь.
Той змій як прогризся крізь той ліс і знов летить за ними (Сл. Б. Грінченка).
2. тільки недок. Пас. до прогриза́ти 1.
Словник української мови (СУМ-20)