прогризений

ПРОГРИ́ЗЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прогри́зти 1.

Двері рипнули на іржавих завісах, яскравий жмут сонячного проміння вдерся до комірчини, і вкрай спантеличений пацюк кинувся у прогризену в підлозі дірку (О. Донченко);

// у знач. прикм.

Нижні щелепи білок складаються з двох половинок, які з'єднані м'язами. Коли вони розслаблені, різці зближуються, а коли напружені – роз'єднуються. Встромивши стиснуті зуби в прогризену дірочку, звірок скорочує щелепні м'язи, а різці при цьому розходяться й розколюють горіх (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. прогризений — прогри́зений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прогризений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прогризти 1). || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогризений — ПРОГРИ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прогри́зти 1. Двері рипнули на іржавих завісах, яскравий жмут сонячного проміння вдерся до комірчини, і вкрай спантеличений пацюк кинувся у прогризену в підлозі дірку (Донч., II, 1956, 10); // у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах