Словник української мови у 20 томах

прогризти

ПРОГРИ́ЗТИ див. прогриза́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прогризти — прогри́зти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прогризти — див. прогризати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогризти — гри́зти / прогри́зти го́лову перев. кому, чию, рідко ким, чим, несхв. 1. Набридати комусь якимись розмовами, вимагати що-небудь і т. ін. Почала баба дідові гризти голову: — Твоя дитина ледащо (Укр..  Фразеологічний словник української мови
  4. прогризти — ПРОГРИ́ЗТИ див. прогриза́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. прогризти — Прогриза́ти, -за́ю, -єш сов. в. прогри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Прогрызать, прогрызть. Так не проклята, мишва! Глянь, яку дірку прогризли! Черниг. у.  Словник української мови Грінченка