прогризений

прогри́зений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прогризти 1).

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. прогризений — прогри́зений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прогризений — ПРОГРИ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прогри́зти 1. Двері рипнули на іржавих завісах, яскравий жмут сонячного проміння вдерся до комірчини, і вкрай спантеличений пацюк кинувся у прогризену в підлозі дірку (О. Донченко); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. прогризений — ПРОГРИ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прогри́зти 1. Двері рипнули на іржавих завісах, яскравий жмут сонячного проміння вдерся до комірчини, і вкрай спантеличений пацюк кинувся у прогризену в підлозі дірку (Донч., II, 1956, 10); // у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах