прогрішити —
ПРОГРІШИ́ТИ див. прогріша́ти.
Словник української мови в 11 томах
прогрішити —
Прогріша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. прогріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить, погрѣшить. Що ж єм прогрішив, о що тя питаю, ти ж сама знаєш, як тя кохаю. Гол. Т. 349.
Словник української мови Грінченка