прогрішити

Прогріша́ти, -ша́ю, -єш

сов. в. прогріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить, погрѣшить. Що ж єм прогрішив, о що тя питаю, ти ж сама знаєш, як тя кохаю. Гол. Т. 349.

Значення в інших словниках

1. прогрішити — прогріши́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прогрішити — див. прогрішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогрішити — ПРОГРІШИ́ТИ див. прогріша́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. прогрішити — ГРІШИ́ТИ (чинити гріх), ПРОГРІША́ТИ розм., ПРОГРІША́ТИСЯ розм., СОГРІША́ТИ заст. — Док.: згріши́ти, погріши́ти, прогріши́ти, прогріши́тися, согріши́ти.  Словник синонімів української мови
5. прогрішити — ПРОГРІШИ́ТИ див. прогріша́ти.  Словник української мови в 11 томах