Словник української мови у 20 томах

прогульком

ПРО́ГУЛЬКОМ, присл., розм.

То з'являючись, то зникаючи.

Місяць прогульком з-за хмари виглядав (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прогульком — про́гульком прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. прогульком — присл., діал., розм. Коли-не-коли.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогульком — Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.  Словник української мови Грінченка