прогулькнути
ПРОГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм.
Те саме, що гу́лькнути.
Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)