Словник української мови в 11 томах

прогулькнути

ПРОГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що гу́лькнути.

Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку (Загреб., Диво, 1968, 72).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прогулькнути — прогу́лькнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прогулькнути — -ну, -неш, док., розм. Те саме, що гулькнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогулькнути — ПРОГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що гу́лькнути. Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах