прогулькнути

прогу́лькнути

-ну, -неш, док., розм.

Те саме, що гулькнути.

Значення в інших словниках

1. прогулькнути — прогу́лькнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прогулькнути — ПРОГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що гу́лькнути. Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. прогулькнути — ПРОГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що гу́лькнути. Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку (Загреб., Диво, 1968, 72).  Словник української мови в 11 томах