прогулькнути

прогу́лькнути

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. прогулькнути — -ну, -неш, док., розм. Те саме, що гулькнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прогулькнути — ПРОГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що гу́лькнути. Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. прогулькнути — ПРОГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що гу́лькнути. Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку (Загреб., Диво, 1968, 72).  Словник української мови в 11 томах