прогулька
ПРОГУ́ЛЬКА, и, ж., заст. Прогулянка.
Найприкріше й найглибше вражає мене те, що вона до всіх своїх прогульок.. витягає й мого нареченого (Коб., II, 1956, 295);
Після промов була.. прогулька на замок (Драг., II, 1970, 256).
Словник української мови (СУМ-11)