продибати
ПРОДИ́БАТИ, аю, аєш.
Док. до ди́бати.
Продибавши кілька кроків, Марко у вибоїні помітив якусь річ (М. Стельмах);
* Образно. Грім іще продибав ковано по крем'яних небесах, пробуючи, чи не провалиться де (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)