продибати
ПРОДИ́БАТИ, аю, аєш. Док. до ди́бати.
Продибавши кілька кроків, Марко у вибоїні помітив якусь річ (Стельмах, Правда.., 1961, 95);
*Образно. Грім іще продибав ковано по крем’яних небесах, пробуючи, чи не провалиться де (Гуц., Скупана.., 1965, 249).
Словник української мови (СУМ-11)