продимлений
ПРОДИ́МЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до продими́ти і продимі́ти.
Були стомлені, продимлені, готувалися до останнього удару, і в кожного була тільки одна думка – добити ворога (В. Собко);
Над головами висіла продимлена в комині шинка (М. Стельмах);
// у знач. прикм.
На обшитому ременем комірі просторого сіряка Мар'яна петлею висить продимлене кільце ковбаси (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)