продимлений

ПРОДИ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до продими́ти і продимі́ти.

Були стомлені, продимлені, готувалися до останнього удару, і в кожного була тільки одна думка — добити ворога (Собко, Запорука.., 1952, 153);

Над головами висіла продимлена в комині шинка (Стельмах, II, 1962, 217);

// У знач. прикм.

Ти [синку] вернешся для слави і труда І скинеш з пліч продимлену шинелю (Мал., Звенигора, 1959, 44);

На обшитому ременем комірі просторого сіряка Мар’яна петлею висить продимлене кільце ковбаси (Стельмах, І, 1962, 27).

Значення в інших словниках

1. продимлений — проди́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. продимлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до продимити і продиміти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. продимлений — ПРОДИ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до продими́ти і продимі́ти. Були стомлені, продимлені, готувалися до останнього удару, і в кожного була тільки одна думка – добити ворога (В. Собко); Над головами висіла продимлена в комині шинка (М. Стельмах); // у знач.  Словник української мови у 20 томах