продих

ПРО́ДИХ¹, у, ч., бот.

Мікроскопічний щілиноподібний отвір у шкірці листків і трав'янистих стебел вищих рослин, який служить для водо- і газообміну.

Основною фізіологічною властивістю продихів є здатність відкривати і закривати продихову щілину (з навч. літ.);

Повітря разом з вуглекислотою, що є в ньому, надходить у листя через продихи, розташовані на верхній і нижній поверхнях листка (з наук. літ.).

ПРО́ДИХ², у, ч.:

◇ (1) Без про́диху – не зупиняючись, невідступно.

– Знаєте, як ми там наступали!.. Не до писання було!.. День і ніч без продиху!.. Кілометрами, а не ярдами!.. (О. Гончар);

Не дава́ти / не да́ти про́диху див. дава́ти.

Значення в інших словниках

1. продих — про́дих 1 іменник чоловічого роду отвір у шкірці листків про́дих 2 іменник чоловічого роду передишка  Орфографічний словник української мови
2. продих — див. протяг  Словник синонімів Вусика
3. продих — I -у, ч., бот. Мікроскопічний щілиноподібний отвір у шкірці листків і трав'янистих стебел вищих рослин, який служить для водо- і газообміну. II -у, ч. Передишка. Не давати продиху — змушувати постійно терпіти злидні, нестатки, бути в напрузі через тяжку фізичну працю, хатні клопоти і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. продих — без про́диху. Не зупиняючись, невідступно. — Знаєте, як ми там наступали!.. Не до писання було!.. День і ніч без продиху!.. Кілометрами, а не ярдами!.. (О. Гончар). не дава́ти / не да́ти про́диху кому і без додатка.  Фразеологічний словник української мови
5. продих — ПРО́ДИХ¹, у, ч., бот. Мікроскопічний щілиноподібний отвір у шкірці листків і трав’янистих стебел вищих рослин, який служить для водо — і газообміну. Основною фізіологічною властивістю продихів є здатність відкривати і закривати продихову щілину (Практ.  Словник української мови в 11 томах