продих
про́дих
I -у, ч., бот.
Мікроскопічний щілиноподібний отвір у шкірці листків і трав'янистих стебел вищих рослин, який служить для водо- і газообміну.
II -у, ч.
Передишка.
Не давати продиху — змушувати постійно терпіти злидні, нестатки, бути в напрузі через тяжку фізичну працю, хатні клопоти і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови