продраний
ПРО́ДРАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до продра́ти;
// у знач. прикм.
[Влас:] Аби достатки, то можна не то що поправити хату, а й нову постановити. А доки нема достатків – сидітимеш і в продраній... (М. Кропивницький);
Людмила Забойська, не ховаючи гидливості, озирнула кімнату і неохоче присіла на кінчик продраного крісла (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)