Словник української мови у 20 томах

продуктивний

ПРОДУКТИ́ВНИЙ, а, е.

1. Спрямований на створення матеріальних благ.

До продуктивної роботи належать дії робітника або керованої ним машини, що безпосередньо випливають із змісту даного процесу при раціональній техніці і організації праці (з наук. літ.);

Продуктивна праця;

// Який створює матеріальні блага.

Продуктивний робітник;

// Який дає, приносить бажаний результат; результативний.

Удосконалення знарядь праці робило полювання на тварин дедалі продуктивнішим (з наук. літ.);

В них [майстернях] можна застосовувати найбільш продуктивну форму навчання – урок (з навч. літ.);

Мислення характеризується тим, що воно є цілеспрямованим і продуктивним процесом (з наук. літ.);

// Який сприяє одержанню бажаного результату.

Продуктивні технології.

2. Пов'язаний з нагромадженням продукції (перев. сільського господарства).

Розрізняють тваринництво робочого напряму, яке дає тяглову силу, і тваринництво продуктивне, яке дає молоко, м'ясо, шерсть тощо (з навч. літ.);

Продуктивним називається той взяток, який дає можливість бджолам не тільки наносити потрібну для свого життя кількість меду, але й створити запаси його, які називаються товарним медом (з наук.-попул. літ.);

Молоді дерева в перший рік посадки слід підрізати для того, щоб забезпечити їх успішне приживлення та підготовку до продуктивного плодоношення (з газ.);

Продуктивні землі.

3. лінгв. Здатний брати участь у творенні нових слів на всіх етапах розвитку певної мови.

Окремі суфікси широко використовуються в сучасній українській мові для творення нових слів, і тому їх прийнято називати продуктивними (з наук. літ.);

// Який є зразком словотворення.

Продуктивний тип;

Продуктивні класи;

Продуктивна модель.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. продуктивний — продукти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. продуктивний — (- працю) плідний, плодотворний, (процес) результативний; (суфікс) лінґ. словотворчий; продукційний.  Словник синонімів Караванського
  3. продуктивний — -а, -е. 1》 Спрямований на створення матеріальних благ. Продуктивна праця. || Який створює матеріальні блага. || Який дає, приносить бажаний результат; результативний. || Який сприяє одержанню бажаного результату.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. продуктивний — Творчий, витворчий, видатний, родючий, робучий, (слово) вагітне, творчездатне, див. плодовитий  Словник чужослів Павло Штепа
  5. продуктивний — продукти́вний (лат. productivus) доцільний, плодотворний; здатний виробляти, створювати щось цінне; ¤ п-і сили – засоби виробництва, за допомогою яких створюються матеріальні блага, і люди, які, застосовуючи засоби виробництва, здійснюють матеріальне виробництво.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. продуктивний — ДІЙОВИ́Й (який приводить до потрібних наслідків, активно впливає на когось, щось), ЕФЕКТИ́ВНИЙ, РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, ПРОДУКТИ́ВНИЙ, ПЛІ́ДНИЙ, ПЛОДОТВО́РНИЙ рідше, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ОПЕРАТИ́ВНИЙ (перев.  Словник синонімів української мови
  7. продуктивний — ПРОДУКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Спрямований на створення матеріальних благ. До продуктивної роботи належать дії робітника або керованої ним машини, що безпосередньо випливають із змісту даного процесу при раціональній техніці і організації праці (Техн. нормув..  Словник української мови в 11 томах