продуктивний
ПРОДУКТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Спрямований на створення матеріальних благ.
До продуктивної роботи належать дії робітника або керованої ним машини, що безпосередньо випливають із змісту даного процесу при раціональній техніці і організації праці (з наук. літ.);
Продуктивна праця;
// Який створює матеріальні блага.
Продуктивний робітник;
// Який дає, приносить бажаний результат; результативний.
Удосконалення знарядь праці робило полювання на тварин дедалі продуктивнішим (з наук. літ.);
В них [майстернях] можна застосовувати найбільш продуктивну форму навчання – урок (з навч. літ.);
Мислення характеризується тим, що воно є цілеспрямованим і продуктивним процесом (з наук. літ.);
// Який сприяє одержанню бажаного результату.
Продуктивні технології.
2. Пов'язаний з нагромадженням продукції (перев. сільського господарства).
Розрізняють тваринництво робочого напряму, яке дає тяглову силу, і тваринництво продуктивне, яке дає молоко, м'ясо, шерсть тощо (з навч. літ.);
Продуктивним називається той взяток, який дає можливість бджолам не тільки наносити потрібну для свого життя кількість меду, але й створити запаси його, які називаються товарним медом (з наук.-попул. літ.);
Молоді дерева в перший рік посадки слід підрізати для того, щоб забезпечити їх успішне приживлення та підготовку до продуктивного плодоношення (з газ.);
Продуктивні землі.
3. лінгв. Здатний брати участь у творенні нових слів на всіх етапах розвитку певної мови.
Окремі суфікси широко використовуються в сучасній українській мові для творення нових слів, і тому їх прийнято називати продуктивними (з наук. літ.);
// Який є зразком словотворення.
Продуктивний тип;
Продуктивні класи;
Продуктивна модель.
Словник української мови (СУМ-20)