продірявлений
ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до продіря́вити.
Принесли мішені, продірявлені кулями (І. Багмут);
Старий розмальований дерев'яний ослін, наскрізь продірявлений шашелем, аж постогнує під вагою доброго десятка чоловіків, які тісно усілись і димлять самокрутками (В. Логвиненко).
2. у знач. прикм. Який став або який зробили дірявим.
У дверцях [тюрми] малі віконця .. забиті бляхою, продірявленою мов дуже рідке решето (І. Франко);
Ним [очеретом] .. можна вшити і продірявлену стріху (М. Рудь);
// Зношений до дір (про одяг, взуття і т. ін.); драний, подертий.
Словник української мови (СУМ-20)