продірявлений
ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до продіря́вити.
Принесли мішені, продірявлені кулями (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 68);
Старий розмальований дерев’яний ослін, наскрізь продірявлений шашелем, аж постогнує під вагою доброго десятка чоловіків, які тісно усілись і димлять самокрутками (Логв., Літа.., 1960, 12).
2. у знач. прикм. Який став або який зробили дірявим.
У дверцях [тюрми] малі віконця.. забиті бляхою, продірявленою мов дуже рідке решето (Фр., IV, 1950, 485);
Ним [очеретом].. можна вшити і продірявлену стріху (Рудь, Гомін.., 1959, 158);
// Зношений до дір про одежу, взуття і т. ін.); драний, подертий.
Словник української мови (СУМ-11)