прожарка
ПРОЖА́РКА, и, ж., розм., рідко.
Дія за знач. прожа́рювати 1–3.
Прожарка й дуст, запахи полону кудись одійшли, поволі одступилися. Якусь мить полонений чувся щасливим (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)ПРОЖА́РКА, и, ж., розм., рідко.
Дія за знач. прожа́рювати 1–3.
Прожарка й дуст, запахи полону кудись одійшли, поволі одступилися. Якусь мить полонений чувся щасливим (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)