Словник української мови у 20 томах

прожевріти

ПРОЖЕ́ВРІТИ, ію, ієш, док.

1. Жевріти якийсь час.

2. перен. Прожити якийсь час у стані фізичного й душевного виснаження, спустошення.

Недовго мати щось тоді й прожевріла, щось після того [суду] тижнів з півтора (Л. Костенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прожевріти — проже́вріти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови