Словник української мови у 20 томах

прозирний

ПРОЗИРНИ́Й, а, е, поет.

Який має здатність передбачати, наперед визначати те, що має статися, що буде.

Ви, що боролися за істину священну І підступ духа лжі уміли побіждать, І оком прозирним стрічали чащу смертну, І тіло немічне давали розпинать! (П. Куліш).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прозирний — прозирни́й прикметник  Орфографічний словник української мови