прозирний
ПРОЗИРНИ́Й, а, е, поет.
Який має здатність передбачати, наперед визначати те, що має статися, що буде.
Ви, що боролися за істину священну І підступ духа лжі уміли побіждать, І оком прозирним стрічали чащу смертну, І тіло немічне давали розпинать! (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прозирний — прозирни́й прикметник Орфографічний словник української мови