прозиратися

ПРОЗИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

Те саме, що прогляда́тися 1.

Коли посвітлішало настільки, що став прозиратися виднокіл, всі – і князі, і бояри, і дружинники, і вої – раптом замовкли, заніміли, мов приголомшені, ніби вражені громом, не в силі вимовити й слова (В. Малик);

Сонце вже почало хилитися з полудня, а долина прозиралася до самого обрію (Ю. Мушкетик).