прозорливець
ПРОЗОРЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч.
Той, хто має здатність передбачати майбутнє; ясновидець.
[Сінон:] Ой, царю, чи віщий прозорливцю! Я не знаю, як маю величать мого владаря... Але я бачу розум .. у тебе на чолі (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)