прозорливий

ПРОЗОРЛИ́ВИЙ, рідко ПРОЗІРЛИ́ВИЙ, а, е.

Який має здатність передбачати, наперед визначати те, що має статися, що буде.

Нарешті Сельм і Тур обрали мага Людину бистроумну, красномовну, Людину прозорливу, пам'ятущу, А всіх чужих повіддаляли геть (А. Кримський);

– Правдоньку сказав прозорливий старець. Підеш у монастир, Лукіє, відмолиш і свої і мої гріхи... (О. Донченко);

// Власт. такій людині (про погляд, розум і т. ін.).

Лізе [Комар] на високого ожереда, навшпиньки спинається й прозорливим оком прорізає пітьму: чи дочасно не волочимо потомлені ноги з далекого степу? (О. Ковінька);

Тарасові промінні очі – Весь безмір людських дум і мрій Вони, прозірливі й пророчі, Таїли в сяйності своїй (М. Бажан);

// перен. Побудований на передбаченні розвитку подій, наслідків чого-небудь і т. ін.

Любов розумна, говорить приказка, любов прозорлива (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. прозорливий — прозорли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. прозорливий — див. передбачливий  Словник синонімів Вусика
3. прозорливий — рідко прозірливий, -а, -е. Який має здатність передбачати, наперед визначати те, що має статися, що буде. || Власт. такій людині (про погляд, розум і т. ін.). || перен. Побудований на передбаченні розвитку подій, наслідків чого-небудь і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прозорливий — ПЕРЕДБА́ЧЛИВИЙ (який має здатність передбачати щось), ДАЛЕКОГЛЯ́ДНИЙ, ДАЛЕКОЗО́РИЙ, ПРОЗОРЛИ́ВИЙ (ПРОЗІРЛИ́ВИЙ), ВИДЮ́ЩИЙ. В передбачливого завідувача навчальної частини вже були заготовлені належні документи (Ю.  Словник синонімів української мови
5. прозорливий — ПРОЗОРЛИ́ВИЙ, рідко ПРОЗІРЛИ́ВИЙ, а, е. Який має здатність передбачати, наперед визначати те, що має статися, що буде. Нарешті Сельм і Тур обрали мага Людину бистроумну, красномовну, Людину прозорливу, пам’ятущу, А всіх чужих повіддаляли геть (Крим.  Словник української мови в 11 томах