прозорість
ПРОЗО́РІСТЬ, рості, ж.
1. Властивість і стан за знач. прозо́рий.
У всьому світі захоплюються білизною і прозорістю поліського фарфорового посуду (з газ.);
Сам потік, зворохоблений раптовим дощем, шалів – і вода його стратила прозорість (О. Кобилянська);
На основі вивчення прозорості атмосфери Марса можна зробити висновок, що в ній повинен бути прошарок, який добре поглинає фіолетові та ультрафіолетові промені (з наук.-попул. літ.);
Надворі серед тьмяної прозорості морозяного дня ліниво падали сніжинки... (Олесь Досвітній);
Лагутін, спокійно сяючи блакитною прозорістю очей, говорив про боротьбу (О. Донченко);
Щоб зберегти прозорість супу, локшину просівають, опускають на 1 хв. в гарячу воду, відкидають на сито, дають стекти воді і тільки після цього кладуть у бульйон варитися (з наук.-попул. літ.);
Проміння місяця вдарило йому просто в лице, і в цих променях ясно видно було бридку пику .. Що найстрашніше і найогидливіше – це мертва зеленавість і прозорість шкіри (Ю. Смолич);
Оркестр зумів відтінити головне, передати всі тонкощі колориту оркестровки, де прозорість і легкість нюансування поєднується з могутнім героїчним напруженням (з наук. літ.);
Наука, чиста і справжня наука.., визнає тільки прозорість мислі, вимагає певності і кришталевої ясності (Н. Рибак);
Нову книжку своїх віршів А. Малишко назвав “Прозорість”. Це та прозорість бачення світу, яка дається людині, умудреній життям, щирій і добрій душею, окриленій великою любов'ю до людей і життя (з газ.).
2. Що-небудь прозоре (у 1 знач.).
Вони існують поряд – маленька палата .. та велетенський світ .. Розділені холодною прозорістю шибки (Л. Дмитерко);
Вода на глибині і чиста, і холодна. Приємно було в гарячі дні зануритись розіпрілим тілом у її прохолодну прозорість (А. Іщук);
Сонце уже підбилося. Внизу, на рівнині, у тремтливій гарячій прозорості, розкинулось степове містечко (О. Гончар);
Старий дивився їм вслід великими сірими очима, прозорими, як холодна осіння вода .. В тій сірій прозорості, здавалося, ніщо не відбивалось, пропливало й зникало, не лишаючи сліду (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)