прокислий
ПРОКИ́СЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до проки́снути.
Стара пивна не набагато змінилася з того часу, як Завадка перестав тут бувати. В приміщенні, як і колись, пахло сумішшю прогорілого жиру і прокислого пива (Ірина Вільде);
Висипає [сторож] у ваганки загуслий куліш і ставить його біля хлібини, далі розкладає осикові прокислі ложки (М. Стельмах);
Мустафа пожадливо ковтнув прокисле повітря покою (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)