прокислий

ПРОКИ́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до проки́снути.

Стара пивна не набагато змінилася з того часу, як Завадка перестав тут бувати. В приміщенні, як і колись, пахло сумішшю прогорілого жиру і прокислого пива (Вільде, Сестри.., 1958, 125);

Висипає [сторож] у ваганки загуслий куліш і ставить його біля хлібини, далі розкладає осикові прокислі ложки (Стельмах, І, 1962, 258);

Мустафа пожадливо ковтнув прокисле повітря покою (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 328).

Значення в інших словниках

1. прокислий — проки́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прокислий — див. кислий  Словник синонімів Вусика
3. прокислий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прокиснути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прокислий — ПРОКИ́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до проки́снути. Стара пивна не набагато змінилася з того часу, як Завадка перестав тут бувати. В приміщенні, як і колись, пахло сумішшю прогорілого жиру і прокислого пива (Ірина Вільде)...  Словник української мови у 20 томах
5. прокислий — КИ́СЛИЙ (який має смак, схожий на смак оцту, лимона тощо; який утворився внаслідок бродіння), КВАСНИ́Й розм.; ПРОКИ́СЛИЙ (перев. який зіпсувався від бродіння); СКВА́ШЕНИЙ, КВА́ШЕНИЙ (одержаний квашенням); ОСКО́МИСТИЙ розм. (який викликає оскому).  Словник синонімів української мови