проклеймити ПРОКЛЕЙМИ́ТИ, млю́, и́ш, ПРОКЛЕЙМУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до клеймува́ти. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках проклеймити — проклейми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови