проклинатися

ПРОКЛИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКЛЯ́СТИ́СЯ, прокляну́ся, прокляне́шся і рідко проклену́ся, проклене́шся, док.

1. розм. Присягатися з прокльонами.

– Щоб на моїй тварі сіло сімсот .. болячок, – та й усякими відьомськими проклинаннями [прокльонами] стала проклинатись [відьма] (Г. Квітка-Основ'яненко);

Узяла [Краньцовська] його [чоловіка] на сповідь .. Та він зразу проклинався, що це неправда (Л. Мартович).

2. тільки док., рідко. Бути про́клятим.

Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде .. Одцурається брат брата І дитини мати, І дим хмарою заступить Сонце перед вами, І навіки прокленетесь Своїми синами! (Т. Шевченко).

3. тільки недок. Пас. до проклина́ти.

Значення в інших словниках

1. проклинатися — проклина́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. проклинатися — -аюся, -аєшся, недок., проклястися, проклянуся, проклянешся і рідко прокленуся, прокленешся, док. 1》 розм. Присягатися з прокльонами. 2》 тільки док., рідко. Бути проклятим. 3》 тільки недок. Пас. до проклинати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проклинатися — ПРОКЛИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКЛЯ́СТИ́СЯ, прокляну́ся, прокляне́шся і рідко проклену́ся, проклене́шся, док. 1. розм. Присягатися з прокльонами. — Щоб на моїй тварі сіло сімсот..  Словник української мови в 11 томах