Словник української мови у 20 томах

прокльовувати

ПРОКЛЬО́ВУВАТИ, ує, недок., ПРОКЛЮВА́ТИ, ює́, док., що.

1. Пробивати дзьобом, клюючи.

Сидітиме [пташка в гніздечку] доти, доки шестеро голопуцьків-малят не проклюють кволими дзьобиками тонюсіньку шкаралупу яєчка і, обігріті й висушені материнським тілом, не роззявлять ротиків і не попросять їсти (Григорій Тютюнник).

2. тільки док. Клювати (у 1 знач.) якийсь час.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прокльовувати — прокльо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прокльовувати — див. клювати  Словник синонімів Вусика
  3. прокльовувати — -ує, недок., проклювати, -ює, док., перех. 1》 Пробивати дзьобом, клюючи. 2》 тільки док. Клювати (у 1 знач.) якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прокльовувати — ПРОКЛЬО́ВУВАТИ, ує, недок., ПРОКЛЮВА́ТИ, ює́, док., перех. 1. Пробивати дзьобом, клюючи. Сидітиме [пташка в гніздечку] доти, доки шестеро голопуцьків-малят не проклюють кволими дзьобиками тонюсіньку шкаралупу яєчка і...  Словник української мови в 11 томах