прокоп
ПРОКО́П, у, ч.
1. Дія за знач. прокопа́ти, проко́пувати.
2. Прокопаний отвір, заглиблення, прохід і т. ін.
Краплі крові .. на камені, в темнім прокопі виглядали, мов чорні голови залізних гвоздів [гвіздків] (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)