Словник української мови в 11 томах

прокоп

ПРОКО́П, у, ч.

1. Дія за знач. прокопа́ти, проко́пувати.

2. Прокопаний отвір, заглиблення, прохід і т. ін.

Краплі крові.. на камені, в темнім прокопі виглядали, мов чорні голови залізних гвоздів (Фр., V, 1951, 267).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прокоп — проко́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. прокоп — -у, ч. 1》 Дія за знач. прокопати, прокопувати. 2》 Прокопаний отвір, заглиблення, прохід і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокоп — ПРОКО́П, у, ч. 1. Дія за знач. прокопа́ти, проко́пувати. 2. Прокопаний отвір, заглиблення, прохід і т. ін. Краплі крові .. на камені, в темнім прокопі виглядали, мов чорні голови залізних гвоздів [гвіздків] (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах