прокопаний

ПРОКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокопа́ти.

Через вузьку пересип скрізь були прокопані єрики, цебто канави (Н.-Лев., II, 1956, 226);

Корній спустив лопату в прокопаний рівчак. Він був завглибшки з пів-аршина (Гр., І, 1963, 418);

Прокопаний од Волхова канадець.. постачав необхідну тут воду (Загреб., Диво, 1968, 233).

Значення в інших словниках

1. прокопаний — проко́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прокопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокопати. || прокопано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокопаний — ПРОКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прокопа́ти. Через вузьку [вузький] пересип скрізь були прокопані єрики, цебто канави (І. Нечуй-Левицький); Корній спустив лопату в прокопаний рівчак. Він був завглибшки з піваршина (Б.  Словник української мови у 20 томах