Орфографічний словник української мови

прокопаний

проко́паний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прокопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокопати. || прокопано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прокопаний — ПРОКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прокопа́ти. Через вузьку [вузький] пересип скрізь були прокопані єрики, цебто канави (І. Нечуй-Левицький); Корній спустив лопату в прокопаний рівчак. Він був завглибшки з піваршина (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. прокопаний — ПРОКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокопа́ти. Через вузьку пересип скрізь були прокопані єрики, цебто канави (Н.-Лев., II, 1956, 226); Корній спустив лопату в прокопаний рівчак. Він був завглибшки з пів-аршина (Гр.  Словник української мови в 11 томах