прокорм

ПРОКО́РМ, у, ч., розм., рідко.

Дія за знач. прокорми́ти, проко́рмлювати і прокорми́тися, проко́рмлюватися.

Князеві належить данина для прокорму дружин і челяді (П. Загребельний);

Було багато діла в маленькому хазяйстві .. – запасти дров, піймати рибину на Росі, вбити зайця на прокорм... (С. Скляренко).

Значення в інших словниках

1. прокорм — проко́рм іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прокорм — див. їда  Словник синонімів Вусика
3. прокорм — -у, ч., розм. 1》 Дія за знач. прокормити, прокормлювати і прокормитися, прокормлюватися. 2》 Корм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прокорм — Годівля, харч  Словник чужослів Павло Штепа
5. прокорм — ПРОКО́РМ, у, ч., розм. Дія за знач. прокорми́ти, проко́рмлювати і прокорми́тися, проко́рмлюватися. Князеві належить данина для прокорму дружин і челяді (Загреб., Диво, 1968, 218); Було багато діла в маленькому хазяйстві..  Словник української мови в 11 томах
6. прокорм — Про́корм, -му м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає. Мкр. Г. 22.  Словник української мови Грінченка