прокорм

проко́рм

-у, ч., розм.

1》 Дія за знач. прокормити, прокормлювати і прокормитися, прокормлюватися.

2》 Корм.

Значення в інших словниках

1. прокорм — проко́рм іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прокорм — див. їда  Словник синонімів Вусика
3. прокорм — Годівля, харч  Словник чужослів Павло Штепа
4. прокорм — ПРОКО́РМ, у, ч., розм., рідко. Дія за знач. прокорми́ти, проко́рмлювати і прокорми́тися, проко́рмлюватися. Князеві належить данина для прокорму дружин і челяді (П. Загребельний); Було багато діла в маленькому хазяйстві ..  Словник української мови у 20 томах
5. прокорм — ПРОКО́РМ, у, ч., розм. Дія за знач. прокорми́ти, проко́рмлювати і прокорми́тися, проко́рмлюватися. Князеві належить данина для прокорму дружин і челяді (Загреб., Диво, 1968, 218); Було багато діла в маленькому хазяйстві..  Словник української мови в 11 томах
6. прокорм — Про́корм, -му м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає. Мкр. Г. 22.  Словник української мови Грінченка