прокорм

проко́рм

-у, ч., розм.

1》 Дія за знач. прокормити, прокормлювати і прокормитися, прокормлюватися.

2》 Корм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокорм — проко́рм іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прокорм — див. їда Словник синонімів Вусика
  3. прокорм — Годівля, харч Словник чужослів Павло Штепа
  4. прокорм — ПРОКО́РМ, у, ч., розм., рідко. Дія за знач. прокорми́ти, проко́рмлювати і прокорми́тися, проко́рмлюватися. Князеві належить данина для прокорму дружин і челяді (П. Загребельний); Було багато діла в маленькому хазяйстві .. Словник української мови у 20 томах
  5. прокорм — ПРОКО́РМ, у, ч., розм. Дія за знач. прокорми́ти, проко́рмлювати і прокорми́тися, проко́рмлюватися. Князеві належить данина для прокорму дружин і челяді (Загреб., Диво, 1968, 218); Було багато діла в маленькому хазяйстві.. Словник української мови в 11 томах
  6. прокорм — Про́корм, -му м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає. Мкр. Г. 22. Словник української мови Грінченка