прокорм
ПРОКО́РМ, у, ч., розм. Дія за знач. прокорми́ти, проко́рмлювати і прокорми́тися, проко́рмлюватися.
Князеві належить данина для прокорму дружин і челяді (Загреб., Диво, 1968, 218);
Було багато діла в маленькому хазяйстві.. — запасти дров, піймати рибину на Росі, вбити зайця на прокорм… (Скл., Святослав, 1959, 258).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокорм — проко́рм іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- прокорм — див. їда Словник синонімів Вусика
- прокорм — -у, ч., розм. 1》 Дія за знач. прокормити, прокормлювати і прокормитися, прокормлюватися. 2》 Корм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокорм — Годівля, харч Словник чужослів Павло Штепа
- прокорм — ПРОКО́РМ, у, ч., розм., рідко. Дія за знач. прокорми́ти, проко́рмлювати і прокорми́тися, проко́рмлюватися. Князеві належить данина для прокорму дружин і челяді (П. Загребельний); Було багато діла в маленькому хазяйстві .. Словник української мови у 20 томах
- прокорм — Про́корм, -му м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає. Мкр. Г. 22. Словник української мови Грінченка