1. Словник української мови в 11 томах

прокормити

ПРОКОРМИ́ТИ див. проко́рмлювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокормити — прокорми́ти дієслово доконаного виду прогодувати; витратити на годування — арх. розм. Орфографічний словник української мови
  2. прокормити — ПРОКОРМИ́ТИ див. проко́рмлювати. Словник української мови у 20 томах
  3. прокормити — Прокорми́ти, -млю, -миш гл. Прокормить. Словник української мови Грінченка