прокормити
прокорми́ти
дієслово доконаного виду
прогодувати; витратити на годування — арх.
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокормити — ПРОКОРМИ́ТИ див. проко́рмлювати. Словник української мови у 20 томах
- прокормити — ПРОКОРМИ́ТИ див. проко́рмлювати. Словник української мови в 11 томах
- прокормити — Прокорми́ти, -млю, -миш гл. Прокормить. Словник української мови Грінченка