прокормити

прокорми́ти

дієслово доконаного виду

прогодувати; витратити на годування — арх.

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокормити — ПРОКОРМИ́ТИ див. проко́рмлювати. Словник української мови у 20 томах
  2. прокормити — ПРОКОРМИ́ТИ див. проко́рмлювати. Словник української мови в 11 томах
  3. прокормити — Прокорми́ти, -млю, -миш гл. Прокормить. Словник української мови Грінченка